Висоти
Висоти в авіації — це не просто «наскільки високо ви знаходитесь», а стандартизований спосіб опису вертикального положення з використанням конкретних опорних тисків (QNH, QFE), опорних поверхонь (середній рівень моря (MSL), над рівнем землі (AGL)) та форматів (висота проти польотного рівня (FL)), вимовлених з послідовними одиницями (фути) та налаштуваннями тиску (hPa, inHg).
Висоти Визначення терміна Мета Використання в авіації QNH QFE MSL (Середній рівень моря) AGL (Над рівнем землі) FL (Рівень польоту) Як записуються та вимовляються висоти Фути Формат польотних рівнів (FL) Одиниці тиску: hPa та inHg Оперативні міркування 1) Завжди підтверджуйте орієнтир: QNH vs QFE vs FL 2) Усвідомлення переходу висоти та переходу рівня 3) Вплив температури та тиску 4) Дисципліна підтвердження та уникнення пасток «повторіть» Приклади Приклад налаштування QNH / альтиметра (висота над рівнем моря) Приклад QFE (висота над опорною точкою аеродрому) Приклад польотного рівня (стандартна опорна тиск) Приклад роз'яснення AGL та MSL (техніка пілота) Короткий контрольний список (швидка довідка)
Визначення терміна
В авіації висота — це вертикальна відстань літака над визначеною опорною точкою. Опорною точкою може бути поверхня тиску (встановлена на висотомірі) або фізична поверхня, така як середній рівень моря (MSL) або земля (AGL).
Висоти зазвичай пишуться у вигляді чисел з одиницями виміру (наприклад, «3 000 ft MSL») і озвучуються за допомогою стандартизованої фразеології авіаційного керування повітряним рухом (ATC) (наприклад, «три тисячі»). У більшості міжнародних ATC-середовищ висота озвучується у футах, якщо місцеві процедури не вимагають метрів.
Мета
Існують стандартизовані посилання на висоту та фразеологія, щоб забезпечити спільне розуміння пілотами та диспетчерами вертикального розділення та відстані до земної поверхні.
Використання в авіації
QNH
QFE
QFE — це налаштування висотоміра, яке змушує висотометр показувати нуль, коли літак знаходиться на землі в певній контрольній точці, зазвичай це поріг злітно-посадкової смуги або контрольна точка аеродрому. При використанні QFE показана висота інтерпретується як висота над цією контрольної точкою аеродрому, тобто форма індикації, подібна до AGL.
MSL (Середній рівень моря)
Середній рівень моря (MSL) — це вертикальна опорна поверхня, що приблизно відповідає середньому рівню океану. В авіації опубліковані висоти для забезпечення безпеки від землі, мінімальні безпечні висоти та багато висот інструментальних процедур відносяться до MSL.
Коли пілоти говорять «три тисячі футів MSL», вони мають на увазі висоту, яку можна безпосередньо порівняти з висотами місцевості та перешкод, показаними на картах (які зазвичай наведені у футах MSL).
AGL (Над рівнем землі)
Від рівня землі (AGL) описує висоту над місцевістю безпосередньо під літаком. AGL зазвичай використовується для візуальних операцій та врахування продуктивності/перешкод, таких як висота схеми руху, мінімальні висоти для певних операцій та висоти прийняття рішення на деяких заходах на посадку (залежно від конструкції процедури та термінології).
AGL зазвичай не є тим, що стандартний барометричний альтиметр безпосередньо показує, якщо не використовується QFE або пілот не застосовує корекцію (наприклад, віднімання висоти аеродрому від висоти над рівнем моря (MSL) поблизу цього аеродрому). Радіоальтиметри, якщо встановлені та використовуються, можуть надавати безпосередню висоту типу AGL над поверхнею, але барометрична альтиметрія залишається основним орієнтиром для розділення повітряного руху ATC.
FL (Рівень польоту)
Рівень польоту (FL)<\/b> — це вертикальна позиція, заснована на стандартному тиску<\/b>, а не на місцевому тиску. Рівні польоту використовуються вище опублікованої висоти переходу (або вище перехідного шару) для стандартизації вертикального розділення між літаками на великих територіях, де місцевий тиск змінюється.
Рівні польоту записуються з «FL» плюс три цифри (наприклад, FL180) і вимовляються по цифрах у групах, що відповідають місцевій фразеології, зазвичай «рівень польоту один вісім нуль».
Оскільки польотні рівні базуються на тиску, справжня висота літака над середнім рівнем моря (MSL) буде змінюватися залежно від атмосферного тиску та температури, але розділення між літаками, що використовують однакову стандартну відмітку, залишається сталим.
Як записуються та вимовляються висоти
Фути
У більшості фразеології, заснованої на ICAO, висота вимовляється в футах, якщо не вказано інше. Писемні позначення висоти можуть виглядати як “ft” (наприклад, “5,500 ft”) і вимовляються як “п’ять тисяч п’ятсот.”
Під час спілкування з диспетчерською службою (ATC) одиниця «фути» часто мається на увазі, але багато операторів включають її у навчання, щоб зменшити неоднозначність, особливо при переході між регіонами, які можуть використовувати різні одиниці, або при обговоренні посилань AGL і MSL.
Формат польотних рівнів (FL)
Рівні польоту завжди повідомляються як flight level плюс номер рівня (наприклад, «flight level two four zero»). Їх не вимовляють як «двадцять чотири тисячі», коли дозвіл стосується рівня польоту.
У письмовій формі перевага надається позначенню «FL240» замість «24 000 ft», коли посилання йде на стандартний тиск. Це дозволяє відрізнити рівень, визначений за тиском, від висоти, визначеної за QNH.
Одиниці тиску: hPa та inHg
Пілоти повинні повторювати налаштування тиску точно так, як їх надають, використовуючи стандартну вимову цифр. Для inHg у диспетчерському управлінні зазвичай використовують фрази у стилі «two niner» (наприклад, «two niner niner two»). Для hPa зазвичай вимовляють чотири цифри (наприклад, «one zero one six»).
Оперативні міркування
1) Завжди підтверджуйте орієнтир: QNH vs QFE vs FL
- If ATC provides an altimeter setting/QNH, set it and treat cleared altitudes as feet MSL.
- If ATC explicitly uses QFE, understand that indicated altitude becomes height above the specified airfield reference.
- If ATC clears a flight level (FL), ensure standard pressure is set per local procedures and treat the clearance as a flight level, not an MSL altitude.
2) Усвідомлення переходу висоти та переходу рівня
Перехід між висотами, основаними на QNH, та польотними рівнями відбувається навколо системи перехідної висоти/перехідного рівня, що використовується в регіоні. Точні значення опубліковані і можуть відрізнятися залежно від країни та іноді від термінальної зони. Ключовим операційним моментом є те, що пілоти повинні змінювати орієнтир альтиметра у правильний час, щоб залишатися вертикально розділеними від іншого руху та відповідати дозволам.
3) Вплив температури та тиску
Барометричні висотоміри визначають висоту за тиском. Нестандартні розподіли температури та тиску можуть спричинити різницю між показаною та справжньою висотою. Це особливо важливо для безпечного обходу місцевості та інструментальних процедур у холодних умовах, коли справжня висота може бути нижчою за показану.
Оперативно пілоти дотримуються опублікованих процедур корекції при низьких температурах, де це застосовно, і виконують розпорядження диспетчерів, використовуючи індиковану висоту, якщо не вказано інше.
4) Дисципліна підтвердження та уникнення пасток «повторіть»
Помилки у встановленні висоти та тиску є поширеними причинами втрати розділення. Хорошою практикою є повторне підтвердження: (1) дозволеної висоти або польотного рівня, та (2) налаштування тиску при видачі, використовуючи ті самі одиниці та терміни, надані УВД.
Коли диспетчер каже «набирати висоту рівень польоту один вісім нуль», правильне повторення містить слова «рівень польоту». Коли диспетчер каже «спускатися і підтримувати три тисячі», правильне повторення уникає «рівень польоту» і не додає зайвих уточнень, які можуть заплутати дозволи.
Приклади
Приклад налаштування QNH / альтиметра (висота над рівнем моря)
Диспетчер: «Альтиметр два дев’ять дев’ять два, спускайтеся і тримайте три тисячі.» Пілот: «Альтиметр два дев’ять дев’ять два, залишаю чотири тисячі для трьох тисяч.»
Приклад QFE (висота над опорною точкою аеродрому)
Приклад польотного рівня (стандартна опорна тиск)
ДПР: «Підніміться на рівень польоту два чотири нуль.» Пілот: «Підніміться на рівень польоту два чотири нуль.»
Приклад роз'яснення AGL та MSL (техніка пілота)
Пілот може сказати: «Ми на висоті три тисячі футів MSL, приблизно дві тисячі футів AGL.» Це прояснює відстань до землі, зберігаючи основну висотну орієнтацію сумісною з диспетчерським керуванням та картографічними висотами.
Короткий контрольний список (швидка довідка)
- QNH: Altimeter setting for MSL-based indicated altitude; commonly used below transition altitude.
- QFE: Altimeter setting for zero on the ground at the reference point; indicated altitude behaves like height above that point.
- MSL: Reference for charted elevations and many published procedure altitudes.
- AGL: Height above terrain; useful for visual operations and terrain clearance awareness.
- FL: Standard pressure reference; used above transition altitude/level system; written as FLxxx.
- Feet: Common unit for altitude in radiotelephony.
- hPa and inHg: Common pressure units for QNH/QFE/altimeter settings; read back exactly as issued.
Request failed with status code 502
Помилка сповіщенняНатисніть, щоб закрити
Request failed with status code 502
Помилка сповіщенняНатисніть, щоб закрити